сценарій стрітення

 

 

Розвага за участю батьків

Благослови, мати, весну закликати!

Зимі з весною помиритись і нам ніколи не сваритись»

 (Стрітення 15 лютого, для дітей старшого дошкільного віку)

Підготувала:

Лахманюк А.М.,

музичний керівник,

14.02.2018

На сцені хатній інтерєр: стіл, піч, колиска,прялка,  тощо.

Діти стоять півколом у залі, звучить весела музика, виходить ведуча.

Ведуча: Нумо разом привітаймося,

Теплом ручокобміняймося,

Вправо, влівоповернемось,

Одне одному всміхнемось.

Можнатрохипострибати,

І в долоніпоплескати.

До нас гостей прийшлобагато,

Треба всіхїхпривітати:

«Добрий день

Хутчій дітки  сідаймо

І   розвагу починаймо.

(діти сідають на стільчики. Звучить ніжна українська мелодія. Виходить мати, ставить на столі підсвічник, миску, тощо)

Ведуча: Стоїть хатка небагата,

                Солом’янастріха.

                Причілочки у китицях,

                Мальованівікна.

               Тут чистенько і гарненько,

               Тут усе в порядку,

               Сам Бог дбає,доглядає

               Цюмаленьку хатку.

Мати: І я дбаю, доглядаю, і синочок,і донечка,

              Боще з давніхдавен так повелося,

              Щоукраїнська хата завждисяялачистотою,

              Завждибула  чепурною, особливо в свято.

Дитина. А якесьогодні свято?

Мати:Зима з Весною зустрічається,

Про володіннясвоїдомовляється.

В цей день сонцеповертає на літо,

Все вприродіпрокидається.

Зима - чудова пора! Які свята вона нам подарувала! День святого Миколая, НовийРік, Різдво, Водохреща. Скількирадощів принеслазимонькадітям. Але час їйвідступати і веснічергувіддавати. У народікажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються.

Дитина: Зима, зима! Усякий знає:

                Вона холодною буває.

             Летять, кружляють, мов пушинки,

             Схожі на зірочки, сніжинки.

Дитина: В дітей румянець на щоках,

                 Іскринки радості в очах.

                Зима – веселощів пора,

                Зимі радіє дітвора.

Діти разом: Не мети,не мети,

                      Зимонько, снігами,

                      А приходьти донас

                      Зіграми й піснями.

(Звучитьмузиказими, в зими в руках біла сумка-торбинка)

Зима: Іду, іду-у, снігу намету,

З вами разом поспіваю, потанцюю,

Бо, ще силу свою чую.

Мати:  Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.

Зима:  Хібаприйшов уже час мені з весною зустрічатися?

Мати:Аякже, сьогодні ж стрітення. Самесьогодні зима з весною зустрічаються і міряються силами.

З и ма: Ой, а я й забулазовсім, щосьогоднітакий день.

              Нущо ж,   позмагаємося з Весною.

              Подивимося, чия візьме!

             Тожкличте Весну!

Діти(всі у залі):Весна-весна, весняночко!

                  Прийди до нас, паняночко!

(звучить запис струмка, співу птахів)

Мати: Тихіше, діти, послухайте! Весна вжезовсімблизько. Прислухайтесь, це ж струмочоквеснянийспіває, а от пролісокпрокидаєтьсявід сну. Чуєте, як танебурулька і дзенькає,падаючи на землю? Це іде до нас Весна!

Дитина: Весна іде, весна іде!

Весну вітаймо, діти!

Весна пісні нам принесе,

Вінки, чудовіквіти!

(звучитьвеснянамелодія)

Весна: А ось і я, Весна-красна.

            Куди ступаю - сонцесяє,

            Усе навколооживає.

            А щепробуджуювідсну 

           Я нашу землю чарівну.

Дитина:  Весно, весно, наша весно,

А що ж ти нам принесла?

Весна:  На дерева - цвіту,

              А на поле - жито,

              На травичку - росу,

              На дівчаток - красу,

              А нахлопчиків - сили,

            Щоб росли міцними!

Зима:  Щосьтишвидкоприйшла, сестрице.

Весна: Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобіцарювання над землею передатимені.

Зима: Та щетвоємуцарюванню час не настав.

Весна: Типоглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, тиз’їла і випила.

Зима:А от і не все! Не все! (трусить торбою,сипляться крихти, сухе листя та миші)

Весна:Я кращавід тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах.

             Моєсонечковсіхзігріває,дає людям тепло, а у тебе люди трусятьсявід холоду.

Зима. У мене люди не трусяться, я всіходягаюу теплі шубки, шапочки та рукавички.

Весна. А я - царівна. Куди ступаю - все навколооживає.

Зима. Я так просто не віддамтобіпанування над землею. Давай

позмагаємося. А діти намдопоможуть. Діти, допоможете?

Мати. Не сваріться, Зимо і Весно. Дітилюблять вас однаково.

Зима. Мене дітидужчелюблять. І пісню чудову про мене знають. І зараз її заспівають.

Пісня «Лети, сніжок»

Зима: Ой, яка гарна, весела пісенька. А чи не боїтесямого морозу-морозенка? Зараз я вам ручки поморожу!

(Діти встають в коло, грають з Зимою гру «Заморожу»)

Ось бачиш, Весно, як мене люблятьдіти.

Весна: Так, люблять. І мене люблять і просять, щоб я швидше прийшла.  Так, діти? Нумо, в коло всі ставайте, та веснянку починайте.

Пісня  «Веснянка»

Зима: А про мене дітище йприкметизнають.

Діти: 1. Яскравізіркивзимку -на   мороз.

           2. Зима з снігами - літо з хлібами.

           3.Зимою завірюха – вліткунегода.

Весна: Про мене такождітизнаютьприкмети.

Діти: 1. Довгібурульки - на довгу весну

          2.Рано прилетілижайворонки та граки - буде рання весна

          3.Зозуля стала кувати - морозу більше не бувати.

Зима: Я знаю, що діти полюбляють загадки відгадувати. Ану, відгадайте.

Загадки:

  1. Хто наткав полотна аж до лісувідвікна?
  2.  Зірка сніжно-біла
  3.  Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (мороз)
  4. Тане сніжок,
  5.  Прокинувсь і відразу
  6.  Що за квітки у ліску

      І сміється-задається:От така ширина! (зима)

       На рукав менізлетіла.

       Покинісїїсюди,

      Стала краплею води(сніжинка)

Весна:А чи мої загадки відгадаєте?

Зеленіє лужок,

День прибуває,

Коли цебуває?(весною)

            До сонечкабіжить,

             Стрибає по камінчиках,

            Хлюпоче тадзюрчить (веснянийструмок)

            На  прогалинці  в  сніжку?

            Білі таблакитні

             Квіточкитендітні?(підсніжники, проліски)

Весна:Хочу запропонувати вам веселу гру пограти, ви її знаєте, гра «Шукай»

Гра «Шукай»

Зима: Ой, як вам весело.

Зараз насуплю я брови -

І вітерхолоднийповіє,

Усе захолоне, рятункунема,

Підснігомзамре, заніміє.

Весна: А я засміюся - сонцеласкавезасяє,

прокинуться луки, ліси і поля,

Усе зацвіте, заспіває.

Зима: Ой, яка ти в нас хороша!

Зараз я снігу натрушу,

Морозу напущу!

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

Мати:  Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидвіхороші, добрі, даруєтерадість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобівідпочити, щоб дорогу Весні  звільнити.

Зима: Весно, Весно, почекай!

Мене проганяти не поспішай!

В народі кажуть: «Коли на Стрітення відлига, пропаде весна ще надовго»

Дитина: А ще кажуть, якщо на Стрітення мороз - то скоро веснібувати.

Мати:Ти лишайся ще сьогодні з нами, пограєш з нашими діточками. Та й негоже Зимівирушати в дорогу, не помирившись з Весною.

Моя бабуся казала: «Згодадімбудує, а незгода - руйнує», або «Мир та братство - найкращебагатство». Діти, а як можнапомиритися?

Діти: Мирилками!

Мати: Давайте покажемоцимдвомкрасуням, як ми вміємомиритися. (діти виходять парами, розказують мирилки)

-     Билися-не билися,

Трохи  посварилися,

Потім  посміялися,

Друзями  зосталися.

-                     Мир-миром

Пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми подружки краснії

               Поцілуймося, помирімося!

-     Мирилкалетіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько:

Мирітьсяшвиденько!

-     Дай скорішмізинчиксвій,

Зачепийого за мій.

Мізин, мізин, мізинець

- Помирив нас, молодець!

Мати: А теперви, Зимонько і Веснонько, помиріться.

Зима і Весна: Ти - не ворог, я - не ворог,

                         Нам сваритись простосором

Помирились-помирились,

                         Щобніколи не сварились.

Зима: Ну, тепер вже можу я в путь-дорогу вирушати, на північ піду, там де сніги і морози завжди. А через рік знову до вас завітаю. До побачення!

Зима під музику виходить.

Хоровод «Ой минула вже зима»

Мати: А ще є цікавийзвичай, пов’язаний з цим святом. Напередоднісвятажінкивипікалипечиво у виглядіпташок - «жайворонків». Називалиїхжайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народиласяізсонячного жару, бопрокидається разом ізсонцем і своїмсрібним голосочком сповіщає:вже весна прийшла! Люди вірили, щожайворонкинесуть на своїхкрилахзолотіключі, якими зиму замикають,а природу відмикають. Я відкрию вам секрет: умене є такі пташки. Всіх вас  пригощу, а Веснівіддамзолотіключі, боїйвжетеж пора вирушати у дорогу - у неїбагато справ на нашійземлі.

ВЕДУЧА: Льоди вирішили, що пташки - жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.

 (Під музику залітає жайворонок — і літає по колу).

ДІВЧИНКА: Ой жайворонку рання пташко, чого так рано з вирію вийшов?

ЖАЙВОРОНОК

Не сам же я вийшов -

Бог мене вислав.

В праву рученьку

Ключик видав:

З правої рученьки,

Літа відмикати

З лівої рученьки

Зиму замикати (сідає на місце).

Дитина: Всі ми Зиму проводжали,

               Красну Весну зустрічали.

               Весно, уквітчай наш край,

               Дай нам добрий урожай!

Весна: Піду я далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Заквітчаюрізним зелом,

Щобусімбуло весело.

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я вам навію,

Зрідним словом щобзростали,

            Щобзвичаїукраїнськіпам’ятали.

Мати:  Гарно у родинномуколі. ХорошеЗимоньку провели, Весну-краснузустріли,двохкрасунь примирили. Нехай охороняє вас стрітенськасвічка і свята вода. Нехай вашіродинибудутьздорові і щасливі. 1 ось підійшло до кінця наше свято. А всісвята у нас в садочку зазвичай закінчуютьсятаночком.

Виконується «Кривийтанок»

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Дополнительная информация