Консультація Інтерактивні технології з розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Консультація
Інтерактивні технології з розвитку мовлення дітей дошкільного віку
Інтерактивні технології - взаємодія, спілкування з будь-ким; це спеціальна форма організації пізнавальної та комунікативної діяльності, у якій всі учасники охоплені спілкуванням.
Інтерактивна діяльність включає організацію та розвиток діалогічного мовлення, спрямованих на взаємодію, взаєморозуміння, вирішення проблем, важливих для кожного із учасників навчального процесу.
Дидактичний аспект інтерактивних технологій досліджують такі відомі вчені, як Г.М. Брос, М.В. Кларен, Л.В. Пироженко, Н.Ф. Фомин, О.І.Пометун, Н. Суворова та інші. За Л.В. Пироженко та О.І. Пометун, визначають умовну робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні методи.
Наприклад, щоб мовленнєва взаємодія дітей була ефективною, педагог має створити умови для розвитку комунікативних навичок вихованців. Однією з таких умов є інтерактивне навчання дошкільників - активне використання в освітньому процесі інтерактивних методів навчання.
Інтерактивні методи - це способи цілеспрямованої міжсуб'єктної взаємодії, що забезпечують оптимальні умови розвитку дітей.
Необхідність упровадження в освітній процес інтерактивних методів очевидна, оскільки:
- сьогодні, як ніколи раніше, підвищуються вимоги до оновлення дошкільної освіти вихованців;
- відбувається диференціація та індивідуалізація освіти дошкільників;
- змінюються вимоги до якості дошкільної освіти, її оцінка не лише за рівнем знаннєвої підготовленості, але й елементарної життєвої компетенції випускників дошкільного закладу, їх здатності застосовувати знання у власному житті, постійно їх оновлювати і збагачувати.
Інтерактивне навчання вирішує такі завдання Державного стандарту України, як формування комунікативних вмінь, соціально-культурний розвиток особистості, розвиток мовлення дітей, формування цілісного сприймання світу, готовності до розпізнавання проблем, вміння логічно міркувати та обґрунтовувати свої дії з виконанням цих дій за алгоритмом, розвиток розумових здібностей, емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження та спілкування тощо.
Інтерактивні методи навчання - це навчання, яке дає можливість дітям в парах, мікрогрупах (3-4 дитини) або малих групах (5-6 дітей) опрацьовувати навчальний матеріал, розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.
Інтерактивні методи навчання дуже успішні, бо в їх основу покладено науково-дослідні докази щодо того, як людина природньо сприймає нову інформацію та перетворює її на знання.
Ефективний засіб інтелектуального і мовленнєвого розвитку дітей визначають коректурні таблиці. Цікавий досвід застосування коректурних таблиць описано у Н.Гавриш, О.Безсонової «Калейдоскоп інформаційно-ігрової творчості дітей».
У процесі інформаційно-ігрової взаємодії з дорослими і ровесниками в процесі роботи з таблицями діти постійно розширюють свої знаннєві горизонти. Виконуючи численні завдання, вправи на основі коректурних таблиць дитина виявляє, зіставляє та порівнює якості різних предметів й об'єктів у пошуку правильної відповіді.
Коректурні таблиці враховують всі складові процесу засвоєння дітьми життєвих уявлень і абстрактних знань (чуттєве сприймання очевидних ознак, властивостей предметів або явищ; актуалізація раніше сформованих уявлень; організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак; узагальнення і словесного визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном; організація закріплення і застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях) та унаочнюють процес пізнання.
Коректурні таблиці представляють собою інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками, які добираються за змістом тематично. Доцільно кожну клітинку пронумерувати і підписати друкованим шрифтом - це значно розширить розвивальні можливості використання коректурних таблиць: мимовільно діти запам'ятовують цифри і друкований образ слова.
Коректурні таблиці використовують для реалізації численних пізнавальних, інтелектуальних, мовленнєвих завдань (фонетичних, лексичних, граматичних, мовленнєвотоворчих).
Існують декілька варіантів роботи з таблицями:
- дорослий оголошує запитання або завдання, діти виконують його, пояснюють свої дії; дорослий може прокоментувати відповідь, судження (надати додаткову інформацію). Основне завдання - завдяки уважному слуховому сприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово (слова);
- запитання чи завдання представлені на картках за допомогою символічних знаків, які діти мають самостійно «прочитати». Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати результат виконання завдання. Суть розумових дій полягає в тому, щоб не лише знайти в таблиці правильну відповідь, а й виконати додаткові завдання - накрити, розфарбувати, порахувати, зіставити зі схемою, символом тощо;
- діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під»), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо).
Для посилення розвивального ефекту треба добирати запитання, які спонукають дитину не лише констатувати очевидний факт («Знайди... і правильно назви», «Скажи, який» тощо), а відшукувати правильну відповідь, аналітично «перебираючи» очима численні варіанти.
Вихователі можуть використовувати коректурні таблиці в різних формах роботи з дітьми, зокрема і на заняттях. Коректурні таблиці можуть застосовуватися:
- на І етапі заняття - мотивація (спілкування) - як засіб активізації психічних процесів і включення дітей у навчально-пізнавальну діяльність;
- на ІІ і ІІІ етапах - пізнавальної та перетворювальної діяльності, залежно від теми й логіки заняття,
- для уточнення знань і розширення знань та уявлень, унаочнення процесу встановлення причинно-наслідкових зв'язків між елементами дійсності;
- в ігровій діяльності в режимних моментах - як своєрідна інтелектуальна гра.
Ігри з використанням коректурних таблиць для розвитку мовленнєвої діяльності дітей:
Гра «Що до чого підходить» - можуть грати четверо - шестеро дітей. Із набору карток на столі дитина обирає будь-яку і накриває ту картинку на таблиці, яка пов'язана з нею логічним зв'язком: пір'ячко - лебідь, бо в лебедя є пір'я; банани - слон, бо вони також з Африки; сир - миша, бо вона їсть сир.
Гра «Загадкові знаки» - гру можна використовувати як на занятті, так і в повсякденній діяльності. Попередньо вихователь обговорює з дітьми картки з символічними позначками, домовляючись між собою, які з ознак ці картки позначатимуть. Скажімо: круглу форму позначатиме м'яч, прямокутну - зошит, трикутну - прапорець; жовтий колір - курча, зелений - листок, червоний - вишня. Потім вихователь пропонує дітям знайти на таблиці картинку за сукупністю ознак. Наприклад, діти одержують картки із зображеннями м'яча, курчати. Тож мають знайти на коректурній таблиці відповідний об'єкт - круглий, жовтий.
Гра «Відшукай будиночок» - на столі - картки із зображеннями різних видів житла. Діти по черзі обирають картку і накривають нею відповідне зображення тварини чи птаха на коректурній таблиці. Доречно пропонувати дітям складати речення за результатом розв'язання завдання, скажімо: «Слон живе у джунглях». Як ускладнення можна запропонувати дітям картки не із зображенням, а зі словом, що його позначає: барліг, нора, лігво, печера. Перед грою вихователь зачитує дітям надпис на картці.
Мовленнєво-творча гра «Складаємо історію за картинками» - гра сприяє розвитку фантазії, активізації мовлення, логічного мислення, дає дітям змогу встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, утворювати сюжетні лінії на основі опорних слів. Для гри дітей доцільно об.єднати у невеличкі підгрупи по 4 - 6 осіб, кожна з яких одержує картку із вказаними номерами картинок з коректурної таблиці й запропонованим алгоритмом розповіді. Вихователь пропонує членам команди за відведений час скласти історію, домовившись між собою, в якій послідовності її розповідатимуть та з якого слова розпочинатимуть. Після виконання завдання вихователь може запропонувати намалювати чи записати складену історію (або її план). Варіант добору картинок з опорними словами та структурно-логічних схем розповідей може бути таким: «Був собі...», «Раптом...», «Одного разу...».
Мислення дітей молодшого дошкільного віку наочно-образне. Тому щоб полегшити малюкам складання описових розповідей, доцільно використовувати структурно-синтаксичні схеми-моделі, що складаються з окремих схематичних малюнків, які є для дитини зоровою опорою. Такі схеми визначають обсяг розповіді, її послідовність і застосовуються на початковому етапі навчання. Якщо умовні позначення - схематичні малюнки створено разом з дітьми, вони їх чудово розуміють.
Схеми-моделі доцільно використовувати і під час навчання дітей складанню творчих розповідей. Навчаючи дітей переказувати літературні твори, доцільно також використовувати зорові опори. Розвиток подій фіксувати у малюнках чи за допомогою умовних позначень. Спираючись на них, малюки легко відтворюють хід подій. Найпростіше їм переказувати казки за допомогою ілюстрацій.
«Вчити дітей дошкільного віку складати описові розповіді - дуже важливий аспект їхнього розвитку. Уміння дитини точно, лаконічно й образно описати предмет сприяє удосконаленню його мовлення, мислення, пам'яті. Одним із прийомів, які значно полегшують дитині складання описового оповідання, є використання наочних опорних схем. З їх допомогою висловлювання дитини стають чіткими, зв'язними і послідовними...» - вважає Л.Чала. («Опорні схеми для складання описових розповідей») Доцільним є використання в дошкільному закладі рекомендованих автором розроблених опорних схем на заняттях з розвитку мовлення, для складання такого виду розповіді як опис.
Застосування схем-моделей (за методикою навчання дітей розповіданню за схемами О.Білан., К.Крутій) є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно - логічного мислення, пам'яті дітей дошкільного віку. Схеми-моделі можуть застосовуватися не лише на мовленнєвих заняттях - вони можуть бути широко використані в різних видах діяльності: ігровій, зображувальній, формуванні логіко-математичної компетенції тощо.
Основна ідея пропонованої технології - формування діамонологічної компетенції дошкільників шляхом активного застосування методу моделювання. Діамонологічну компетенцію науковці визначають як розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей.
Всі моделі умовно поділені на групи:
- описові;
- узагальнювальні (класифікаційні);
- для складання творчих розповідей;
- мнемічні (для заучування віршів).
Наприклад, пропонується використовувати таку схему-модель:
Опис іграшок:
1. Колір (жовте, сине, зелене). Кольорові плями без чіткого контуру.
2. Форма (геометричні фігури).
3. Величина-розмір (2 іграшки контрастного розміру). Використовуються поняття "високий-низький", "широкий-вузький".
4. Матеріал (фольга, дерево, пластмаса). З якого матеріалу зроблена іграшка.
5. Частини іграшки (декілька кілець від пірамідки).
6. Дії з іграшкою (рука).
Використання схем при складанні описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв'язним мовленням. Схеми-моделі можливо широко використовувати у повсякденному житті. Крім того умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультхвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту.
Результати впровадження технології доводять, що застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам'яті у дітей дошкільного віку.
Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій і, зокрема, мнемотехніки як одного з найефективніших методів засвоєння інформації та попередження інформаційного перенасичення.
Мнемотехніка (від грец. пам'ять, мистецтво) - це спосіб поліпшення засвоєння нової інформації шляхом свідомого утворення асоціативних зв'язків за допомогою спеціальних методів та прийомів.
Завдяки образності, ігровому та емоційному компонентам, що покладені в основу мнемотехніки, процес запам'ятовування перетворюється для дитини на цікаву захопливу гру, а потрібна інформація мимовільно й міцно закарбовується в пам'ять.
Використання мнемотехніки в навчанні дошкільнят дозволяє вирішити такі завдання як: розвиток зв.язного мовлення, перетворення абстрактних символів в образи (перекодування інформації), розвиток дрібної моторики рук, розвиток основних психічних процесів - пам'яті, уваги, образного мислення; допомагає оволодіння прийомами роботи з мнемотаблицями і скорочує час навчання. Мнемотехніка допомагає спростити процес запам'ятовування, розвиває асоціативне мислення та уявлення. 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Дополнительная информация