Семінар-практикум

«Вплив народно-прикладного мистецтва на національну свідомість дітей дошкільного віку»

Дата проведення: 18.09.2018;

Місце та час проведення: ДНЗ №7, 8.00.

Слайд 2                                     План

1. «Дерево очікування!» (народно-прикладне мистецтво)

                         (інтерактивна вправа, Горбенко В.І., до 5 хв.)

2. Народне декоративно-прикладне мистецтво - невід’ємна частина національної, художньої культури українців              

                                      (інформація, Горбенко В.І., до 15 хв.)

3. «Я в образі!» (народно-прикладне мистецтво)

                                                 (інтерактивна вправа, Горбенко В.І., до 5 хв.)

4. «Центри народних художніх промислів України!»

                                    (презентація, Горбенко В.І., до 10 хв.)

5. Оглядова екскурсія кімнати народно-прикладного мистецтва України

                                                 (Горбенко В.І., до 10 хв.)

6. Майстер-класи:

- по виготовленню витинанки «Витинанку витинала, хатинку прикрашала…»

                                                (Горбенко В.І., до 20 хв.)

- по виготовленню килима «Ткацтво і килимарство в Україні»

                                                         (Алексеєва О.Г., до 20 хв.)

6. «Синквейн»

                                             (вправа, Горбенко В.І., до 10 хв.)

7. «Дерево підсумків!»

Я з'ясувала для себе, що …..

                                        Я навчилась …..

                                           В майбутньому я ……..

                        (інтерактивна вправа, Горбенко В.І., до 5 хв.)

Матеріали семінару-практикуму

Слайд 3

Інтерактивна вправа «Дерево очікування!» (народно-прикладне мистецтво)

Слайд 4

Інформація «Народне декоративно-прикладне мистецтво - невід’ємна частина національної, художньої культури»

Слайд 5

Декоративно-прикладнемистецтво - вид мистецтва, що обслуговує побутові і одночасно задовольняє естетичні потреби людини, привносить красу вїї життя.

Декоративно-прикладне мистецтво засвоїм походженням мистецтво на­родне:

- народ створює речі,

- народ надає їм необхідної форми і змісту,

- народ зберігає знайдену в них красу і всі своїдосягнення передає нам у спадок.

У творах декоративно-прикладного мистецтва ми бачимо мудрість народу, його характер, уклад життя. В них вкладено душу народу, його почуття і уявлення про краще життя, тому вони мають велике пізнавальне значення.

Слайд 6

Декоративно-прикладне мистецтво - це один із видів художньої діяльності, твори якої поєднують естетичні і практичні якості. «Декоративне» означає «прикрашувальне». Щодо терміна «прикладне» або «ужиткове мистецтво», то його ввів В.Січинський.

Народне декоративне мистецтво України розвивалось у двох основних формах - як домашнє художнє ремесло і організовані художні промисли, зв’язані з ринком.

Як зазначають дослідники народної декоративної твор­чості С.А.Антонович, М.Р.Селівачов, сучасному декоратив­но-прикладному мистецтву властиві три форми розвитку:

-                     художня промисловість як домашнє художнє ремесло,

-                     ремісництво як організовані художні промисли, зв’язані з ринком

-                     самодіяльна твор­чість.

Слайд 7

Види декоративно-прикладного мистецтва - художнє деревообробництво, художня обробка каменю, художня обробка кістки й рогу, художня кераміка, художнє скло, художній метал, художня обробка шкіри, художнє плетіння, в’язання, художнє ткацтво, килимарство, вишивка, розпис, батик, писанкарство, карбування, художнє кування, витинанки, мереживо, виготовлення виробів з бісеру, емалі, а також меблів, посуду, хатніх прикрас, іграшок, одягу. Одні види широко функціонують у сфері побуту (одяг, дерево, кераміка, ткацтво, художній метал). Інші - мереживо, батик, писанки - мають порівняно вузьке функціональне середовище.

Слайд 8

Основні принципи декоративного мистецтва можна сформулювати так:

1. Єдність художньої форми і практичного призначення виробів;

2. Побудова речей відповідно до властивостей і можливостей матеріалу;

3. Зв’язок художньої форми з технологічними способами її обробки.

4.Єдність естетичного й утилітарного є основним принципом цього виду мистецтва

Слайд 9

Починаючи а первіснообщинного суспільства і впродовж наступних віків люди вдосконалювали домашнє виробництво речей, які задовольняли їх необхідні побутово-життєві потреби: знаряддя праці, тканини, одяг, посуд, меблі, житло. Поступово шліфувалися технічно-художні навички праці, які формувалися колективним досвідом, передавалися з покоління в покоління, перевірялися практикою. Завдяки набутим навичкам людина навчилася сама виконувати всі процеси праці для створення багатющого предметного світу: тканин, посуду, меблів тощо.

Величезним здобутком пізнавально-трудової діяльності було те, що людина навчилася сама вибирати і підготовляти потрібну сировину, опрацьовувати її і виготовляти предмети різноманітного призначення. Дрібне ручне виготовлення готових виробів при відсутності внутрівиробничого поділу праці називається ремеслом. Історичний розвиток ремесел зумовлений змінами соціальної формації. Відповідно до різних історичних етапів суспільного виробництва та розподілу праці ремесла були домашніми, на замовлення і на ринок.

 Домашнім ремеслом називається виробництво виробів для задоволення власних потреб господарства, членами якого вони були виготовлені.

Ремесло на замовлення - це виготовлення виробів ремісником, що має своє господарство і працює зі своєю сировиною або сировиною замовника.

Ремесло на ринок- дрібнотоварне виробництво, при якому ремісник сам продає вироби на ринках або через посередників, які їх перепродують. Ремесла на замовлення і на ринок розвивались разом із розвитком міст, містечок, важливих ремісничо-торговельних центрів. Для визначення названих видів ремесел вживаються ще й інші терміни: домашні ремесла називаються домашньою промисловістю, а ремесла на ринок - кустарною промисловістю. Всі види ремесел послідовно розвивалися разом із розвитком людського суспільства.

Народне декоративне мистецтво України розвивалось у двох основних формах - як домашнє художнє ремесло і організовані художні промисли, зв’язані з ринком. Ці дві форми йшли паралельно, тісно переплітаючись між собою і взаємозбагачуючись.

Слайд 10

На сучасному етапі мистецтвознавці Є.А.Антонович, Р.В.Захарчук-Чугай, М.С.Станкевич виділяють п’ять функ­цій народного мистецтва

1. Святкова функція по новому відроджується у сільській побутовій культурі (наприклад, національний одяг під час весілля, що зустрі­чається у селах Прикарпаття, Закарпаття та інших міс­цях).

2. Утилітарна функція полягає у використанні виробів народного мистецтва як необхідних побутових предметів.

3. Комунікативна функція особливо важлива у міжнародних контактах, адже ніщо інше настільки виразно і яскраво не відображає характер народу як народне мистецтво.

4. Суве­нірна функція поширилася внаслідок розвитку туризму і культурних зв'язків з країнами світу.

5. Естетична функція охоплює попередні чотири і є необхідною умовою їх вияв­лення.

Слайд 11

В Україні існують чотири форми розвитку народної творчості:

- Перша охоплює народне мистецтво віддалених районів, замкнутих у своєму етнографічному середовищі, яке пов'язане з національним та соціальним побутовими укладами (гончарний та дерев’яний посуд, ліжники, килими тощо) і спрямоване на задоволення попиту етнічної спільноти.

- Друга форма - творчість окремих народних майстрів, які перейняли від попередніх поколінь досвід та історичні традиції.

- Третя форма - художній промисел, що стихійно розви­вається на основі місцевої культурної традиції. Передумо­вою виникнення такого промислу може бути діяльність одного або двох початківців. Діяльність промислів спря­мована на задоволення попиту ззовні.

- Четверта форма - художній промисел на основі органі­зованих майстерень з необхідним виробничим обладнан­ням.

Слайд 12

«Народні художні промисли - це товарне виробництво художніх речей, де переважає висококваліфікована ручна праця у поєднанні з незначним використанням механізмів і пристосувань» - саме таке визначення народному промис­лові знаходимо у праці П.Мусієнко. Автор наголошує, що «вони розвиваються як на основі традиційних ремесел (гу­цульське різьблення, петриківський розпис), так і на основі нових матеріалів та технологій». Народні художні промисли є однією із історично зумовлених організаційних форм народного декоративного мистецтва.

Історія виникнення і розвитку народних промислів та ремесел в Україні, яка налічує віки, має свої періоди під­несення і спаду. Питання історії та теорії розвитку народ­ногодекоративно-прикладного мистецтва широко розкри­вають у своїх мистецтвознавчих та етнографічних працях В.П.Смолицький, В.І.Щербак, Ю.А.Лащук та інші вчені.

        Слайд 13  Інтерактивна вправа «Я у образі!»

Слайд 14 Центри народних художніх промислів України!

Слайд 15

Перш ніж давайте пригадаємо і поговоримо що таке ремесло і хто такий народний майстер?

Слайд 16

Косів

Це мальовничий край Гуцульщини, де творяться прекрасні сувеніри: різьблені та інкрустовані шкатулки, ліжники, покривала, вишиті сорочки та рушники, вироби з сиру та прикраси з металу, шкіряні вироби та кераміка

Слайд 17

Опішня

Селище міського типу Зіньківського району Полтавської області України.

Головний осередок українського гончарства.

Слайд 18

Петриківка

Селище міського типу, центр Петриківського району Дніпропетровської області, Україна.

Відоме своїм народним мистецтвом - петриківським живописом.

Слайд 19

Решетилівка

Селище міського типу, центр Решетилівського району Полтавської області.

Осередок українського народного ткацтва, килимарства і вишивкарства та кушнірства. Один з відомих осередків українського народного мистецтва, що славиться узорними (1) тканинами з давніх часів. Ткали перебійні скатерки й рушники, рядна, плахти, доріжки, килими, ліжники та інше. У 1905 р. в Решетилівці була організована школа-майстерня, в якій готували інструкторів і кваліфі­кованих кустарів по ткацтву, килимарству й вишивці. Очолював її у 1927 р. Г.Ткаченко.

Слайд 20

         Богуслав

Місто районного значення, центр Богуславського району Київської області. Центр художніх промислів (ткацтво, вишивка). Тут здавна розвивалося човникове й перебірне кустарне ткацтво. Місцеві кустарі ткали декоративні рушники, скатерки, ковдри та ін.

Слайд 21

Гаваречина

Село в Золочівському районі Львівської області

Осередок гончарського промислу (Гаварецька кераміка)

Слайд 22

Оглядова екскурсія кімнати народно-прикладного мистецтва України

Слайд 23

Вправа «Синквейн»

Мета:активізація пізнавальної, креативної активності учасників.

Тривалість: 10хв.

Інструкція:слово «синквейн» походить від французького слова «п’ять» і означає «вірш, який складається з п’яти частин». В кожному рядку задається набір слів, який необхідно відобразити у вірші.

- 1 рядок – головне слово, тема синквейна;

- 2 рядок – два прикметника;

-3 рядок – три дієслова;

- 4 рядок – вислів, який несе суть;

- 5 рядок – резюме, висновок, одне слово, іменник.

Слайд 24

Інтерактивна вправа «Дерево підсумків!»

Слайд 25

«Народне мистецтво наймогутніше, найхарактерніше, воно створене генієм усього народу за довгі віки існування нації»

                                         І.Гончар

“Народне мистецтво - це єдність доброго людського розуму, душевного тепла і мудрої фантазії, яка не має меж, відвертого великодушшя, безпосередності і чистоти”

                                   А.Сент-Екзюпері

Дополнительная информация